Заклик собі, щоб згадати усе
(18+)
Довелося місце собі під сонцем шукати Утративши єдину важливу опору Так страшно було, коли ще малий В темнім лісі життя вже ти сам - один, Але уперто йшов, та надію шукав... Дорослим став, та тільки уроки забув, Що бій це все наше насправді життя А свій бій, мусиш вести, як тоді, сам - один, Мусиш тримати удар, терпіти весь біль; Збагнути, що сам собі ти опора й підтримка. Ніхто не піде за тебе в прохолоду могили, Ніхто не мусить турбуватись твоїм життям, У світі, ти воїн самітник, не очікуй нічого; Спокій хай візьме гору над штормом емоцій, Минуле хай буде забуте, образи - до біса! Вже годіти сидіти й чекати, час вже згадати, Щось хочеш - піди і здобудь, то по праву твоє, Годі вже, бляха, нюні пускати, нарешті зберись! Плечі розправ, в думках лише важлива мета, Ти лиш почуй, як закликає боротись твоя душа!
Довелося місце собі під сонцем шукати Утративши єдину важливу опору Так страшно було, коли ще малий В темнім лісі життя вже ти сам - один, Але уперто йшов, та надію шукав... Дорослим став, та тільки уроки забув, Що бій це все наше насправді життя А свій бій, мусиш вести, як тоді, сам - один, Мусиш тримати удар, терпіти весь біль; Збагнути, що сам собі ти опора й підтримка. Ніхто не піде за тебе в прохолоду могили, Ніхто не мусить турбуватись твоїм життям, У світі, ти воїн самітник, не очікуй нічого; Спокій хай візьме гору над штормом емоцій, Минуле хай буде забуте, образи - до біса! Вже годіти сидіти й чекати, час вже згадати, Щось хочеш - піди і здобудь, то по праву твоє, Годі вже, бляха, нюні пускати, нарешті зберись! Плечі розправ, в думках лише важлива мета, Ти лиш почуй, як закликає боротись твоя душа!
25.02.2020
2
2