Колискова

Богдан Аркуша

Вечір. Намагаємось схопити останній сонця промінь. Зорі. Місяць. Нам світитимуть цю ніч. Подивімося на небо, тільки нам: мені з тобою Простеливсь Чумацький Шлях і Великий, й Малий Віз. А потім закриймо очі, на якусь, не більше, мить, Лиш послухай, чуєш тишу? Все поснуло: соловейко й мати спить. Лягай і ти, в мої обійми, лягай, тебе я заколишу.

2019-04-25 17:23:59

Інші вірші поета

За весною йде весна Ще до сьогодні пташкою барвистою... Нащо ці пекельні муки? Життя у дорозі

Інші поети

Alonar

@Alonar

Sofia St

@sofia_st

Elae Marks

@Elae_Marks

Схожі вірші

Всі

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

1241

Моє диво

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno

1248