Колискова
Богдан Аркуша
Вечір. Намагаємось схопити останній сонця промінь. Зорі. Місяць. Нам світитимуть цю ніч. Подивімося на небо, тільки нам: мені з тобою Простеливсь Чумацький Шлях і Великий, й Малий Віз. А потім закриймо очі, на якусь, не більше, мить, Лиш послухай, чуєш тишу? Все поснуло: соловейко й мати спить. Лягай і ти, в мої обійми, лягай, тебе я заколишу.
2019-04-25 17:23:59
2
0
Інші вірші поета
Весняний сад Не діждуться бабусі онуків Ще до сьогодні пташкою барвистою... До...
Інші поети
Margarita20
@Margarita20
jiminshyim
@jiminshyim
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3776
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2138