Ще до сьогодні пташкою барвистою...

Богдан Аркуша

Ще до сьогодні пташкою барвистою у клітці я сидів І їв, і спав, з руки мене кормила, Та вздумалось Тобі, що я вже виріс, що тісно вже мені У клітці цій, пора мені летіти. А я не знав, не вмів Тобі сказати, Бо Ти навчила лиш «Люблю», Пішла у поле, на волю випускати, Та не спитала, та й я же не скажу. Нащо мені свобода, звіщо поле й вітер, Мені, пташині з пір'я крил? Коли та клітка–це моя домівка, Коли мені рідніш любов і їжа з рук Твоїх.

2019-05-19 06:45:05

Інші вірші поета

Любов любові може буть сильніша... Життя у дорозі Колискова Я знов заснув...

Інші поети

Olena Кim

@lenhcikm

Lou

@TomatoSoup

cheska Bailey

@Francheska_Bailey

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16565

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

6290