Ще до сьогодні пташкою барвистою...
Богдан Аркуша
Ще до сьогодні пташкою барвистою у клітці я сидів І їв, і спав, з руки мене кормила, Та вздумалось Тобі, що я вже виріс, що тісно вже мені У клітці цій, пора мені летіти. А я не знав, не вмів Тобі сказати, Бо Ти навчила лиш «Люблю», Пішла у поле, на волю випускати, Та не спитала, та й я же не скажу. Нащо мені свобода, звіщо поле й вітер, Мені, пташині з пір'я крил? Коли та клітка–це моя домівка, Коли мені рідніш любов і їжа з рук Твоїх.
2019-05-19 06:45:05
0
0
Інші вірші поета
Їй . . . Весняний сад Що ж написати?
Інші поети
Любов Гаврищук
@lyubov_gavrishchuk
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2803
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
17070