Ще до сьогодні пташкою барвистою...
Ще до сьогодні пташкою барвистою у клітці я сидів
І їв, і спав, з руки мене кормила,
Та вздумалось Тобі, що я вже виріс, що тісно вже мені
У клітці цій, пора мені летіти.
А я не знав, не вмів Тобі сказати,
Бо Ти навчила лиш «Люблю»,
Пішла у поле, на волю випускати,
Та не спитала, та й я же не скажу.
Нащо мені свобода, звіщо поле й вітер,
Мені, пташині з пір'я крил?
Коли та клітка–це моя домівка,
Коли мені рідніш любов і їжа з рук Твоїх.
2019-05-19 06:45:05
0
0