Ще до сьогодні пташкою барвистою...
Богдан Аркуша
Ще до сьогодні пташкою барвистою у клітці я сидів І їв, і спав, з руки мене кормила, Та вздумалось Тобі, що я вже виріс, що тісно вже мені У клітці цій, пора мені летіти. А я не знав, не вмів Тобі сказати, Бо Ти навчила лиш «Люблю», Пішла у поле, на волю випускати, Та не спитала, та й я же не скажу. Нащо мені свобода, звіщо поле й вітер, Мені, пташині з пір'я крил? Коли та клітка–це моя домівка, Коли мені рідніш любов і їжа з рук Твоїх.
2019-05-19 06:45:05
0
0
Інші вірші поета
Любов любові може буть сильніша... Весняний сад На нас розгнівані боги... До...
Інші поети
EvGor
@EvGor
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2490
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16480