Ще до сьогодні пташкою барвистою...
Ще до сьогодні пташкою барвистою у клітці я сидів І їв, і спав, з руки мене кормила, Та вздумалось Тобі, що я вже виріс, що тісно вже мені У клітці цій, пора мені летіти. А я не знав, не вмів Тобі сказати, Бо Ти навчила лиш «Люблю», Пішла у поле, на волю випускати, Та не спитала, та й я же не скажу. Нащо мені свобода, звіщо поле й вітер, Мені, пташині з пір'я крил? Коли та клітка–це моя домівка, Коли мені рідніш любов і їжа з рук Твоїх.
2019-05-19 06:45:05
0
0
Схожі вірші
Всі
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8962
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3247