Весняний сад

Богдан Аркуша

У весняному білому цвіті бачу тебе: Очі в пелюстках і голос я чую у поруху віт, Що кличе до себе, до тебе, мене, У той дивний і чар повен світ. Я повинуюсь, я слухаю, йду, Лечу на вітру пахощів солодких... Люблю у веснянім квітучім саду, Люблю буть із тобою.

2019-04-25 16:30:58

Інші вірші поета

Я знов заснув... Ще до сьогодні пташкою барвистою... Любов любові може буть сильніша... Нащо ці пекельні муки?

Інші поети

Ruslana

@rock_ksolana

Jobele Dumanag

@word_craftsman

Skyee Sky

@Skyee

Схожі вірші

Всі

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

105

13373

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

2229