Я знов заснув...

Богдан Аркуша

Й я знов заснув, бо Ти мене заколихала, На руцях в Тебе, ще малим. В колиску обережно біля себе Ти поклала Мене, того що: «мама»,– вперше вимовив Тобі

2019-05-17 16:46:06

Інші вірші поета

Любов любові може буть сильніша... Весняний сад Життя у дорозі За весною йде весна

Інші поети

Джеррит Коломан

@Jerrit_K

sambridhi

@sam6ridhi

Любов Гаврищук

@lyubov_gavrishchuk

Схожі вірші

Всі

وردةٌ قبِيحة

تُومِي.

و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟

3319

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

1994