Я знов заснув...
Богдан Аркуша
Й я знов заснув, бо Ти мене заколихала, На руцях в Тебе, ще малим. В колиску обережно біля себе Ти поклала Мене, того що: «мама»,– вперше вимовив Тобі
2019-05-17 16:46:06
1
0
Інші вірші поета
Життя у дорозі Що ж написати? Весняний сад Любов любові може буть сильніша...
Інші поети
a n n a
@vintagewine
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3606
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3124