Пігмаліон

Богдан Аркуша

Ах! Пахощі волосся, що розносить вітер, Як квітів запах, що барвами гуляють на весні; О! Врода чиста — Божий витвір, Я спав, а ви наснилися мені. Я спав, не міг розплющить очей, Стуливши міцно, бачив сон: Й волосся запах, й чисту вроду, Яку створив я сам, пігмаліон.

2019-06-29 11:58:12

Інші вірші поета

І любов моя — прокляття... Їй Весняний сад До...

Інші поети

Asker Nerys

@Asker_Nerys

Vitalisa

@Vitalisa

Prys Nikоlay

@Kanibalus

Схожі вірші

Всі

Закат декабря

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...

2201

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

2484