ким я є для тебе..?
тихо, знову вечір без світла, падає сніг за вікном. нуль повідомлень сьогодні, та ніч зустрічає мене поганим сном. як зазвичай, прокидаюсь, без твого "доброго ранку". а що знову не так? питаєш у мене після невеликої сварки. і справді, хіба за цей час щось змінилось? в нас немає стосунків, здається, вони мені просто приснились. я шукаю час аби частіше щось написати, а тобі важко навіть просто відповідати... думав, ти будеш писати поки я не заходив в ті нещасні два дні, проте, я помилився, твоя присутність була лише в приємному сні. мені було важко, хотілось покинути цей уявний дім, а ти просто декілька днів дивилась клятий фільм. інколи навіть хочеться поставити крапку... навіщо я сказав про свої почуття на початку? я втомився боротись за ці недо стосунки хто ж знав що я отримаю від них такі "подарунки"? сонечко, а ким взагалі є я для тебе? кохана людина чи просто хтось там в інтернеті?
2024-01-07 21:07:44
0
0
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2371
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1711