любов в підмогиллі

кохана Валері

(18+)
вона одна і навколо лиш дим цигарок, електронних..вони заспокоюють від пасивних сварок. думки стискають її горло даруючи біль, вони не спілкуються.. хто тут переміг? але віра жива, і почуття все ще сильні, а любов..схожа на квіти, що ростуть в підмогиллі розбитих сердець, які тепер вже безсилі добиватись уваги цих двох, що живуть на одній гордій хвилі.

2024-01-07 22:16:41

Інші вірші поета

переломний момент коханці..? остання зрада..? вічне кохання..?

Інші поети

Creatore di poesie

@Creatoredipoesie

Андрій Левченко

@svoboda

Ольга Тизьо

@tuzio_

Схожі вірші

Всі

Я отпущу с временем дальше ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...

4490

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

7191