минуле..
(18+)
здається, що минуле переслідує мене навіть в снах, це лякає ще більше, ніж твої сльози на холодних вустах. панічні атаки й недоспані ночі, здається, що страх споглядає вже прямо в очі. я відчуваю цей холод від моїх клятих видінь, а коліна вже стираються в кров від постійних падінь... але ж як це все нарешті забути? спогади кожної ночі стали вже гірше отрути, та коли ж, бляха нарешті спокій зможу відчути? вже пройшли роки й місяці, як ти не можеш збагнути? чому кожної ночі цим минулим хочеш мені дорікнути?
2024-01-07 21:04:38
0
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3084
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5211