новорічна ніч..
(18+)
холодне соджу. маракуйя і самотня вечеря при свічках. здається, це вже снилось мені у снах. в її думках ще не написані вірші, щоправда, це тепер буденна ніша. антидепресант холоне в термосі з лимоном, вона усміхається заливаючи біль бетоном. цієї ночі вона народиться знову, забувши кожну погану розмову. усміхнена, весела, красива і певно.. жива, а смуток.. нехай забирає з собою вдова.
2024-01-07 22:13:37
0
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3374
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6354