останній крик
знову нестерпно бракує кисню, певно, біль знову тисне на тонку шию. сльози промивають очі, певно, щоб ясніше бачити, вона сильна і мабуть, її легко втратити, вона швидко піде, рухаючись далі думаю, це хороша сторона її медалі. її ламали та били, вбиваючи маленьку дитину, чому? вона не пам'ятає причину, можливо, вже й справді забула, певно, дівчинка ще з дитинства збагнула, що її слабкість — це ворог, лиш іграшки це вірний психолог. вона мовчала про біль та згодом, навіть не плакала при людях.. всім було байдуже навіть коли закричала: -допоможіть, прошу, мені страшно!, - ця тиша вбивала, вона йшла в невідомість, певно, давно вже сприйняла. -я тут одна.., - і сльози полилися з очей картавої мишки, з того часу більше ніхто не чув її крики.
2024-01-16 23:49:27
1
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2553
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2085