останній крик
знову нестерпно бракує кисню, певно, біль знову тисне на тонку шию. сльози промивають очі, певно, щоб ясніше бачити, вона сильна і мабуть, її легко втратити, вона швидко піде, рухаючись далі думаю, це хороша сторона її медалі. її ламали та били, вбиваючи маленьку дитину, чому? вона не пам'ятає причину, можливо, вже й справді забула, певно, дівчинка ще з дитинства збагнула, що її слабкість — це ворог, лиш іграшки це вірний психолог. вона мовчала про біль та згодом, навіть не плакала при людях.. всім було байдуже навіть коли закричала: -допоможіть, прошу, мені страшно!, - ця тиша вбивала, вона йшла в невідомість, певно, давно вже сприйняла. -я тут одна.., - і сльози полилися з очей картавої мишки, з того часу більше ніхто не чув її крики.
2024-01-16 23:49:27
1
0
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
1453
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3840