немає сенсу.
кохана Валері
(18+)
я так хочу почати все знову... просто стерти з думок ту останню розмову, озирнутись і забути про все хоча, навряд чи це сенс якийсь принесе. але я так хочу зробити це знову, нічні жахіття схожі неначе на змову а спогади з минулого схожі на якусь невдалу промову... а пам'ятаєш ту холодну ніч снігову? вона принесла з психологом розмову нервову, а я всього лиш хотів забути ті зриви коли шукав селфхарму альтернативи, та хіба для цього були важливі мотиви? в не сказаних діалогах я пам'ятаю всі букви хоч і мовчання було гірше кропиви... я майже пробачив, та воно сниться знову і знову... хочу забути про цю пісню світанкову. твої крики і голос я чую у снах та не викликають вони в мені більше той страх, лише розуміння — що це знову нічний жах, та лише пусті погрози в її огидних вустах...
2024-01-07 20:33:55
0
0
Інші вірші поета
я пишу далі, а ти..? магія схожих протилежностей ким я є для тебе..? окремо я, і окремо ти..?
Інші поети
Eleanor Rigby
@ouvrir_son_coeur
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12734
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16931