немає сенсу.
кохана Валері
(18+)
я так хочу почати все знову... просто стерти з думок ту останню розмову, озирнутись і забути про все хоча, навряд чи це сенс якийсь принесе. але я так хочу зробити це знову, нічні жахіття схожі неначе на змову а спогади з минулого схожі на якусь невдалу промову... а пам'ятаєш ту холодну ніч снігову? вона принесла з психологом розмову нервову, а я всього лиш хотів забути ті зриви коли шукав селфхарму альтернативи, та хіба для цього були важливі мотиви? в не сказаних діалогах я пам'ятаю всі букви хоч і мовчання було гірше кропиви... я майже пробачив, та воно сниться знову і знову... хочу забути про цю пісню світанкову. твої крики і голос я чую у снах та не викликають вони в мені більше той страх, лише розуміння — що це знову нічний жах, та лише пусті погрози в її огидних вустах...
2024-01-07 20:33:55
0
0
Інші вірші поета
вона лиса, змія і вона відьма.. ми не будемо разом. її тіло та дим.. любов в підмогиллі
Інші поети
Сергій
@sushko18
Vvasabi Sova
@vvasabi_sova
Adara Halley
@adarahalley
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
3266
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2281