прошу, вбий.

кохана Валері

(18+)
прошу, вбий мене своїми руками.. я все ще та, кого ти шукаєш роками? чи.. це була брехня у словах між рядками? ти лікував шрами на серці своїми вустами, але.. згодом сам змусив щодня умиватись сльозами.. снідаю склом, п'ючи чай малими ковтками, згадуючи, як ми обіймались холодними днями, але.. що наразі залишилось між нами? хто для тебе я зараз і ким буду надалі? мені ж здавалось, що ці стосунки тривалі.. можливо, наше рішення все ж, просто невдале..? давай заховаємось в порталі між цими світами, десь там, де один одного ми здається.. кохали?

2024-01-07 21:39:19

Інші вірші поета

більше не згадаю. новорічна ніч.. мила, знаєш..? подряпини..

Інші поети

K N

@Nata_Kuchera

Loffi Moren

@Loffi

Саша Оліферук

@oliferukmusic

Схожі вірші

Всі

Why?

Лунная Лапа

I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?

9352

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

12556