Дурна цензура.
Владислав Анубисов
Вона стала новою зовсім, Але вона сходилася з тим, Що цензура забороняє. Відмінні ролики видаляють. Книги шикарні спалює. Нам гівно залишають. Для наївних городян, І з усіх країн Створюють лайно свіже. Нашій країні немає бідніше, Коли шедеври видаляють, На кал вони багато бабла збирають. У всьому Ютуб винен. Заливають марення малих хлопців Роблячи дебілів їх, Щоб їм здохнути самих З-за безстыдства золотий, Їм немає вдома в країні рідній! Нехай Ютуб на час закривають З самих покарають Висіканням дупи жирної, Щоб їм не було життя мирної! Будь вони проклятих зовсім, Цензурникам ютуба всім.
2021-06-04 17:01:55
1
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
RETURN Зігфрід#ВGD
Сильний, рішучий вірш. Вогнище віршик
Відповісти
2021-06-04 22:33:47
Подобається
Інші вірші поета
Льодовиковий період. Валентинів день На весь голос. Начны Баль.
Інші поети
Юлія Мушак
@yulia_mushak
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
2037
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1728