Про книгу
Відголоски
Усюди бруд і я не про погоду
Вершина
Колискова
Моє море зовсім не в морі
З очей всіх суддів дивляться кати
Душа
Я загоїлась, як та рана
Зіронька
Моя сім'я - моя фортеця
Старість
Я залишу тебе уві сні
Час
Я життя розпишу кольорами
Падишах
Смакота
Між нами
Завжди бути поруч
Ти знаєш, Бог, я все тобі простила
Колись я казала
Новий рік
Найвеличніше кохання
Відлітай
Бути поруч
Крок за кроком
Злітай
Мамо
Надихаюсь Вами
Нескінченність запитань
Щоденник батька
Я життя розпишу кольорами
Ангел
Віднеси мене
Я боюся тебе, як вогню
Холод - тільки привід для кохання
Людська лють
Якби можливо було душі малювати
Намисто
У країни душа палає
Чому, коли ти йдеш, я плачу?
Коли забудеш мене ти
Проклятая
Україно моя
Уламки
Стільки ще буде болю
Мої вірші всюди тебе знайдуть
Заради Вас я знов тупила
Загублене
Я знов вдаряюсь об людей
Крижана королева
Я б сьогодні могла померти
Мажори
Наказ донечці
Слава нашим пацанам
За кожну душу
Хай буде світ
Замок із піску
Пташка
Твоє волосся пахне осінню
Вільна Україна
Світ без тебе - могила
Перемога
Чому, коли ти йдеш, я плачу?
Чому, коли ти йдеш, я плачу
І на порозi дощ стiкае знов?
В своїх очах вже полум'я не бачу,
З прощанням миттю холодiє кров.

Чому, коли ти йдеш, обiйма
Бережуть тепло коханих рук?
Чому в твоєму серцi є надiя,
Що помiж нас не може бути вже розлук?

Чому твiй погляд вперше, як востаннє,
Шепоче найприемнiшi слова?
Лише на тебе найнестерпнiше чекання,
Менi здається, що такого не бува.

Чому у розумi так нескiнченно в'ється
Лиш те iм'я, яке з усiх одне?
Тому, що два палких, коханих серця
Давно назавжди втiлились в одне...

© Ашанія ,
книга «Відголоски».
Коли забудеш мене ти
Коментарі