Про книгу
Відголоски
Усюди бруд і я не про погоду
Вершина
Колискова
Моє море зовсім не в морі
З очей всіх суддів дивляться кати
Душа
Я загоїлась, як та рана
Зіронька
Моя сім'я - моя фортеця
Старість
Я залишу тебе уві сні
Час
Я життя розпишу кольорами
Падишах
Смакота
Між нами
Завжди бути поруч
Ти знаєш, Бог, я все тобі простила
Колись я казала
Новий рік
Найвеличніше кохання
Відлітай
Бути поруч
Крок за кроком
Злітай
Мамо
Надихаюсь Вами
Нескінченність запитань
Щоденник батька
Я життя розпишу кольорами
Ангел
Віднеси мене
Я боюся тебе, як вогню
Холод - тільки привід для кохання
Людська лють
Якби можливо було душі малювати
Намисто
У країни душа палає
Чому, коли ти йдеш, я плачу?
Коли забудеш мене ти
Проклятая
Україно моя
Уламки
Стільки ще буде болю
Мої вірші всюди тебе знайдуть
Заради Вас я знов тупила
Загублене
Я знов вдаряюсь об людей
Крижана королева
Я б сьогодні могла померти
Мажори
Наказ донечці
Слава нашим пацанам
За кожну душу
Хай буде світ
Замок із піску
Пташка
Твоє волосся пахне осінню
Вільна Україна
Світ без тебе - могила
Перемога
Людська лють
Останнім часом коїться багато
Незрозумілих дій, страшних речей
І світ навколо, мов ота палата,
Де божевільних втримують людей.

Один вбиває, другий нападає,
А третій себе Богом уявив,
Поки четвертий йшов до Бога плаєм,
Його "місцевий Бог" вже засудив.

Останнім часом коїться багато,
Нас тут катують, страчують брати,
І замість того, щоб лиш обійняти,
Від нас батьки примушені піти.

Тут всі тепер розгнівані, колючі,
Нажаль, не взмозі бачить і почуть.
Нас затягнули в раз криваві кручі,
Страшний не Бог, а справжня людська лють.

© Ашанія ,
книга «Відголоски».
Якби можливо було душі малювати
Коментарі