Про книгу
Відголоски
Усюди бруд і я не про погоду
Вершина
Колискова
Моє море зовсім не в морі
З очей всіх суддів дивляться кати
Душа
Я загоїлась, як та рана
Зіронька
Моя сім'я - моя фортеця
Старість
Я залишу тебе уві сні
Час
Я життя розпишу кольорами
Падишах
Смакота
Між нами
Завжди бути поруч
Ти знаєш, Бог, я все тобі простила
Колись я казала
Новий рік
Найвеличніше кохання
Відлітай
Бути поруч
Крок за кроком
Злітай
Мамо
Надихаюсь Вами
Нескінченність запитань
Щоденник батька
Я життя розпишу кольорами
Ангел
Віднеси мене
Я боюся тебе, як вогню
Холод - тільки привід для кохання
Людська лють
Якби можливо було душі малювати
Намисто
У країни душа палає
Чому, коли ти йдеш, я плачу?
Коли забудеш мене ти
Проклятая
Україно моя
Уламки
Стільки ще буде болю
Мої вірші всюди тебе знайдуть
Заради Вас я знов тупила
Загублене
Я знов вдаряюсь об людей
Крижана королева
Я б сьогодні могла померти
Мажори
Наказ донечці
Слава нашим пацанам
За кожну душу
Хай буде світ
Замок із піску
Пташка
Твоє волосся пахне осінню
Вільна Україна
Світ без тебе - могила
Перемога
Віднеси мене
В безодні вод покірно стогне місяць мій,
Морська глазур вдягає всі міста в вогні.
Злилися з хвилей пам'ять і печаль моя
І знову я, знову я одна…

Здавалося, що в казці ти мене впізнав,
Прагнучи вершин, мене одну шукав.
Але дурні надії доля забрала,
А я одна, досі я одна.

Віднеси мене
До минулого, любов,
В ті сині береги,
Де знов чекає він.

Я вірила тобі, жила твоїми снами,
Щодня я йшла за мрією знов ланцюгами,
Ти несподівано з мого звернув шляху,
Прошепотів, шепотів «Я йду..."

Віднеси мене
До минулого, любов,
В ті сині береги,
Де знов чекає він.

Життя тривало і ще так багато спроб
Іскрилось і тьмяніло  серце знов його,
Як боляче б не було мені, все одно,  
Вірю я, вірю я у в любов.

Віднеси мене
До минулого, любов,
В ті сині береги,
Де знов чекає він.


© Ашанія ,
книга «Відголоски».
Я боюся тебе, як вогню
Коментарі