Про книгу
Відголоски
Усюди бруд і я не про погоду
Вершина
Колискова
Моє море зовсім не в морі
З очей всіх суддів дивляться кати
Душа
Я загоїлась, як та рана
Зіронька
Моя сім'я - моя фортеця
Старість
Я залишу тебе уві сні
Час
Я життя розпишу кольорами
Падишах
Смакота
Між нами
Завжди бути поруч
Ти знаєш, Бог, я все тобі простила
Колись я казала
Новий рік
Найвеличніше кохання
Відлітай
Бути поруч
Крок за кроком
Злітай
Мамо
Надихаюсь Вами
Нескінченність запитань
Щоденник батька
Я життя розпишу кольорами
Ангел
Віднеси мене
Я боюся тебе, як вогню
Холод - тільки привід для кохання
Людська лють
Якби можливо було душі малювати
Намисто
У країни душа палає
Чому, коли ти йдеш, я плачу?
Коли забудеш мене ти
Проклятая
Україно моя
Уламки
Стільки ще буде болю
Мої вірші всюди тебе знайдуть
Заради Вас я знов тупила
Загублене
Я знов вдаряюсь об людей
Крижана королева
Я б сьогодні могла померти
Мажори
Наказ донечці
Слава нашим пацанам
За кожну душу
Хай буде світ
Замок із піску
Пташка
Твоє волосся пахне осінню
Вільна Україна
Світ без тебе - могила
Перемога
Падишах
О, мій суворий падишах,
Та скільки ж будеш ти глумитись —
Ховати жалість в тих очах,
В які мені не надивитись?

Навіщо знищив ти сліди,
Якими можна повернутись
В ті, найщасливіші часи?
Як зміг ти їх ось так позбутись?

О, мій суворий падишах,
Чи не втомився потішатись —
З'являтись знов в моїх віршах,
А потім йти і не вертатись?

Навіщо стратами щоденно
Живеш і в діях, і в словах?
Спливаєш ти ось так, священно,
Час — мій суворий падишах.



© Ашанія ,
книга «Відголоски».
Коментарі