Про книгу
Відголоски
Усюди бруд і я не про погоду
Вершина
Колискова
Моє море зовсім не в морі
З очей всіх суддів дивляться кати
Душа
Я загоїлась, як та рана
Зіронька
Моя сім'я - моя фортеця
Старість
Я залишу тебе уві сні
Час
Я життя розпишу кольорами
Падишах
Смакота
Між нами
Завжди бути поруч
Ти знаєш, Бог, я все тобі простила
Колись я казала
Новий рік
Найвеличніше кохання
Відлітай
Бути поруч
Крок за кроком
Злітай
Мамо
Надихаюсь Вами
Нескінченність запитань
Щоденник батька
Я життя розпишу кольорами
Ангел
Віднеси мене
Я боюся тебе, як вогню
Холод - тільки привід для кохання
Людська лють
Якби можливо було душі малювати
Намисто
У країни душа палає
Чому, коли ти йдеш, я плачу?
Коли забудеш мене ти
Проклятая
Україно моя
Уламки
Стільки ще буде болю
Мої вірші всюди тебе знайдуть
Заради Вас я знов тупила
Загублене
Я знов вдаряюсь об людей
Крижана королева
Я б сьогодні могла померти
Мажори
Наказ донечці
Слава нашим пацанам
За кожну душу
Хай буде світ
Замок із піску
Пташка
Твоє волосся пахне осінню
Вільна Україна
Світ без тебе - могила
Перемога
Мажори
Раніше усім дівчатам
Потрібні були мажори,
Що мають авто, айфони,
Ще й купу дурних курчаток,

Що водять вночі по клубах,
Вживають лише елітку,
На море їх возять влітку,
Уікенди проводять в луврах,

Дарують коштовні речі
І хутром вкривають плечі,
Сидять в галереях днями,
В театр вони йдуть на драми...

...Тепер не в театрах драми,
Життя, наче фільми жахів.
Дівчат від жорстоких орків
Рятують не хлопці з бару.

Пишаються вже не тими,
Що мають бабло в кишені,
А тими, хто там, в курені,
Не втратив в собі людину,

Хто бореться за свободу
Життям ризикує знов
За наше життя і кров,
Майбутнє всього народу,

Хто зброю в руках тримає,
Біду кожен день долає.
Мажори втікли з полей,
Цінуйте своїх людей.

Тепер не мажорів хочуть...
Лише зсу щоночі
Ховають себе в руїнах
І квітнуть в дівочих мріях.

© Ашанія ,
книга «Відголоски».
Наказ донечці
Коментарі