Чому, коли ти йдеш, я плачу?
Чому, коли ти йдеш, я плачу І на порозi дощ стiкае знов? В своїх очах вже полум'я не бачу, З прощанням миттю холодiє кров. Чому, коли ти йдеш, обiйма Бережуть тепло коханих рук? Чому в твоєму серцi є надiя, Що помiж нас не може бути вже розлук? Чому твiй погляд вперше, як востаннє, Шепоче найприемнiшi слова? Лише на тебе найнестерпнiше чекання, Менi здається, що такого не бува. Чому у розумi так нескiнченно в'ється Лиш те iм'я, яке з усiх одне? Тому, що два палких, коханих серця Давно назавжди втiлились в одне...
2022-10-23 07:01:46
12
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Натока.
Гарний вірш❣️
Відповісти
2022-10-23 07:47:34
1
Ашаннiя
@Натока. Дякую 🤗
Відповісти
2022-10-23 08:33:18
Подобається
Eneli Fox
Чуттєвий вірш❣️
Відповісти
2022-10-25 06:46:39
Подобається
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
3378
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10616