Як добре бути молодим

Ашаннiя

Як добре бути молодим І часу зовсім не боятись, Не бачить в зачісці сивин І без турбот знов посміхатись. Стрічати зранку промінці, Ані хвилиночки не спавши, І мати мрії-олівці, Щоб ним все розфарбувати. Як добре бути молодим, Босоніж під дощем кружляти, І завжди бути головним, В житті своєму панувати. Як добре бути молодим І все уперше пізнавати, Дивитись оком запальним Але не помічати знаків... Та вже не буде, як було І ми усі тепер інакші, Наш скарб - посивівше чоло І ми у світі найбагатші, Бо кожен буде молодим Життя своє розпочинати, А старість тільки обраним Судилось мудро проживати.

2025-03-13 21:27:50

4

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Марта Вітовська

Вірш пронизаний світлою тугою за молодістю, але водночас він несе глибоку філософську думку про зрілість і мудрість. Ви влучно зображуєте емоції молодості, коли світ здається відкритим і новим, а кожен день приносить нові можливості та переживання.

Відповісти

2025-03-15 10:54:06

1

Ашаннiя

@Марта Вітовська дякую 🤗

Відповісти

2025-04-10 20:34:59

1

Схожі вірші

Всі

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

4813

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

42

15

1372