Наказ донечці
Коли тебе не чують, не кричи, Доводити комусь — немає сенсу. Мовчання, наче мудрості ключи, Найкращі зробить в карму твою внески. Забудь про всіх та й ще про все земне, Навіщо так усим цим перейматись? Я все пройшла, всьому навчу тебе, Одне запам'ятай, в душі є вартість. Ти виростеш, наробиш помилок, Бо житимеш колись вже самостійно, Ніколи не журись, існує Бог, Він поруч все життя, Він ходить тінню. Чини добро, воно керує всім, За кожен вчинок трапиться розплата. Добра для добрих більшає у дім, А кривдникам лише біди багато. Якщо у спину вдарили ножем, Не треба помсти, всесвіт сам помститься. Якщо побачиш кішку під дощем, Це точно знак, врятуй ту милу кицю. І мамою колись ти станеш теж, Дружиною, бабусею, можливо. Кохай свою родину ти без меж, Я хочу, щоб ніколи не тужила. Пройди свій шлях ти гідно, без страхів, Тримайся, доню, я завжди тримаю. Хай сяють вчинки сяйвами душі, Ти зможеш, моя дівчинко, я знаю.
2022-11-23 06:47:04
8
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Микола Мотрюк
А Божа любов - це взагалі щось трансцендентне, щось поза межею нашого сприйняття...
Відповісти
2022-11-23 08:56:17
1
Ашаннiя
@Микола Мотрюк все вірно, є в нас прихісток з обох сторін, хай буде всім підтримкою
Відповісти
2022-11-26 18:00:46
1
Ашаннiя
дякую, Олю 🤗
Відповісти
2022-11-26 18:00:56
Подобається
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4842
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9160