Нескінченність запитань
В скiлькох нестриманих сльозах Ти бачив посмiшки мої? Скажи менi, в чиїх очах Були вони, жили вони? Чому не забуваєш їх, Коли з тобою ми не разом? Чому тепло обiйм моїх Стає спокусою одразу? Чому вiд мене знов чекаєш Найпершi лагiднi слова, Якi ти й досi пам’ятаєшь? Яких, можливо, не бува… В скiлькох хвилинах нескiнченних Тобi хотiлось цiлувати Вiрші мої благословеннi I мої плечi обiйняти?...
2022-10-14 11:47:31
5
0
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1615
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1451