Ти знаєш, Бог...
Ти знаєш, Бог, я все тобі простила, І Харків, і Донбас, і Маріуполь, І Бучу, і Ірпінь, і Бородянку, Насправді там багато я прожила. Насправді там багато я чекала На поміч, на спасіння, на добро. Надію знов і знов я так плекала, Неначе росплескався весь Дніпро. Насправді так багато я молилась, Так вірила, так знала, сподівалась, І вірила, й жила, і всьому вчилась, Лише собі в усьому не зізналась. Лише собі "пробачу" не сказала, Пробачити себе все ж не вдалось. Ворожою тоді я розмовляла, А зараз ворог мою пиє кров. Ти знаєш, Бог, тобі я все пробачила, І те, що ти нас досі не простив, Хоч захисту твого ми тут не бачили, Молюся я, щоб ти нас захистив. Облиш всіх нас, врятуй лише дітей, Мені нічого більше непотрібно. Спали у пеклі тих непрошених гостей, Таких нам більше зовсім непотрібно.
2022-10-09 07:00:55
9
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2211
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2464