Ти знаєш, Бог...
Ти знаєш, Бог, я все тобі простила, І Харків, і Донбас, і Маріуполь, І Бучу, і Ірпінь, і Бородянку, Насправді там багато я прожила. Насправді там багато я чекала На поміч, на спасіння, на добро. Надію знов і знов я так плекала, Неначе росплескався весь Дніпро. Насправді так багато я молилась, Так вірила, так знала, сподівалась, І вірила, й жила, і всьому вчилась, Лише собі в усьому не зізналась. Лише собі "пробачу" не сказала, Пробачити себе все ж не вдалось. Ворожою тоді я розмовляла, А зараз ворог мою пиє кров. Ти знаєш, Бог, тобі я все пробачила, І те, що ти нас досі не простив, Хоч захисту твого ми тут не бачили, Молюся я, щоб ти нас захистив. Облиш всіх нас, врятуй лише дітей, Мені нічого більше непотрібно. Спали у пеклі тих непрошених гостей, Таких нам більше зовсім непотрібно.
2022-10-09 07:00:55
9
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13127
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2634