Ми створимо казку
Ми створимо казку, не переймайся. В ній будемо головними героями. Будемо жити в просторому домі На березі чорного моря, ми. Можливо в нас буде зАмок. Ти будеш король, я - твоя королева. В нас будуть придворні і слуги. При вході статуя лева А може краще хижку у лісі? Паркан із троянд і лози. Друзі сім'ї - птахи усі. Малий дворовий собака, На платті мому плями від смоли. В нас буде тепла піч, щоранку гарячий борщ. нарешті ми знімо маски, і ти стерегтимеш мій сон. Ми створимо власну казку. Без пафосу і обману. А може ну його , ці палаци і замки? Може обійдемось і без моря? Давай краще взуїм вже стоптані кеди. Візьмемо палатку і махнемо в гори!? Ми створимо власну казку. Будем скакати на конях. Там будуть рожеві слони. Там будуть літаючі поні. Ми створимо казку, Крутішу за Гру Престолів. Пора збирати необхідні речі. Знаєш, Коханий, що я скажу? "Я готова з тобою до втечі".
2019-08-17 16:08:14
7
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12452
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1754