Я квітка на вишневому дереві
Я квітка на вишневому дереві. Сьогодні я цвіту у всій красі. Сьогодні я ароматна і запашна. Сьогодні я для бжіл І для твоїх очей. Я квітка на вишневому дереві Я відпускаю пелюстки погратися з вітром у "хто кого пережене" Вітер, як завше, переміг. Я не здаюсь. Пелюсток все менше. Бажання перемогти все більше. Я квітка на вишневому дереві Я вже забула, як це бути ароматною Бути для бджіл Для твоїх очей. Я вже відпустила останню пелюстку Провела в останню путь. Я впала на землю тілом. Лежу замертво. Я квітка на вишневому дереві Була вчора Є сьогодні Буду завтра Жива Мертва Не народжена Я квітка, що втратила красу в гонитві за вітром Його немає, а я цілую холодну землю, чи то перемогу Я квітка на вишневому дереві Зівяла Впавша Стомлена. Та я є Я ще повернусь у всіх красі Весно. Ти мене впізнаєш Я буду квіткою на вишневому дереві Для бджіл Для тебе Для твоїх очей.
2020-04-28 15:12:54
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Божевільний
Гарний верлібр 👍
Відповісти
2020-05-06 17:52:28
1
Серце Мрійниці
@ Божевільний дякую 🧡(я теж колись так була підписана)
Відповісти
2020-05-07 14:00:23
Подобається
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4475
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1484