Я квітка на вишневому дереві
Я квітка на вишневому дереві. Сьогодні я цвіту у всій красі. Сьогодні я ароматна і запашна. Сьогодні я для бжіл І для твоїх очей. Я квітка на вишневому дереві Я відпускаю пелюстки погратися з вітром у "хто кого пережене" Вітер, як завше, переміг. Я не здаюсь. Пелюсток все менше. Бажання перемогти все більше. Я квітка на вишневому дереві Я вже забула, як це бути ароматною Бути для бджіл Для твоїх очей. Я вже відпустила останню пелюстку Провела в останню путь. Я впала на землю тілом. Лежу замертво. Я квітка на вишневому дереві Була вчора Є сьогодні Буду завтра Жива Мертва Не народжена Я квітка, що втратила красу в гонитві за вітром Його немає, а я цілую холодну землю, чи то перемогу Я квітка на вишневому дереві Зівяла Впавша Стомлена. Та я є Я ще повернусь у всіх красі Весно. Ти мене впізнаєш Я буду квіткою на вишневому дереві Для бджіл Для тебе Для твоїх очей.
2020-04-28 15:12:54
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Божевільний
Гарний верлібр 👍
Відповісти
2020-05-06 17:52:28
1
Серце Мрійниці
@ Божевільний дякую 🧡(я теж колись так була підписана)
Відповісти
2020-05-07 14:00:23
Подобається
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1358
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
52
39
1669