Демон
Юліана
Мій малесенький демон вже прокинувсь од сну, Й роздира мою душу на шмаття. Вабить він до гріхів, що солодші за все. Впасти зволить мені у провалля. Я дотерпла до того, що тих сліз не злічить, Не спустошити чортове море. Переплить в тім човні, що з ім'ям "каяття" Ой не легко буде, він ж потоне. Те мале чортеня, шкребе по душі Все натішитись досі не може, А я глухну від сміху, що луна в голові. Він до себе забрать мене хоче. Забирай! Забирай! Забирай, хоч уже. Мені нічого тут вже робити. Потопала в брехні все снування своє. В забутті більш не можу я жити.
2019-02-02 20:05:22
3
0
Інші вірші поета
5 Відьма Ти 4
Інші поети
Sofia St
@sofia_st
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6536
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16764