Демон
Мій малесенький демон вже прокинувсь од сну, Й роздира мою душу на шмаття. Вабить він до гріхів, що солодші за все. Впасти зволить мені у провалля. Я дотерпла до того, що тих сліз не злічить, Не спустошити чортове море. Переплить в тім човні, що з ім'ям "каяття" Ой не легко буде, він ж потоне. Те мале чортеня, шкребе по душі Все натішитись досі не може, А я глухну від сміху, що луна в голові. Він до себе забрать мене хоче. Забирай! Забирай! Забирай, хоч уже. Мені нічого тут вже робити. Потопала в брехні все снування своє. В забутті більш не можу я жити.
2019-02-02 20:05:22
3
0
Схожі вірші
Всі
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8885
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2590