2
Всередині він згнив увесь, Поводився убого. Весь час він пропадає десь. В її очах порівнюється з богом. Ходив гуляти з іншими жінками, На неї ж просто не зважав, Підбурював її любов плітками. Що марить ним вона, уви не знав. Не помічав... Старався не зважати, на ту любов, дитячу і дурну. Не покохав... Її ж із дикими сльозами знову залишили одну.
2018-07-07 21:45:47
1
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12356
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
2536