Ти
Ці дні минали, наче вічність, Думки заповнював лиш ти. В сльозах моїх була трагічність, А на душі шкребуть коти. Я так сумую за тобою, Не вистачає твоїх рук, У сні як стрінуся з тобою, То на яву зазнаю мук. Перед очима ти яснієш, В вухах відлуння голосів. І серце вогником зігріє, Бо серед них, впізнала твій. Ти моє щастя, моя мука, Крадій, що спокій мій забрав. З тобою болісна розлука. Питання: ти мене кохав? Можливо, ти знайшов інакшу, Що радість більшу принесла. Ти що збираєш свої речі? А я залишуся одна? Ти можеш йти, я відпускаю. На серці камінь. Він важкий. Запам'ятай: тебе кохаю, І шлях назад невороткий.
2019-02-04 17:43:39
2
0
Інші поети
BON BON
@bon_bon_c0xu
Yoongaboonga 7u7
@aesthetic_army
ann a
@laccanelle
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
44
3
865
Шукати святе в почуттях
Я пам'ятаю. Вибач, я все пам'ятаю. Чому цей біль ніяк не зникає? Час його береже. Мене він, ламає Й душа в нім палає. Пробач за все. Чого ж зберігаю? Усе це лякає. Себе забуваю і душу вбиваю, Та біль все живе. Серце згорає, Розум втрачаю, думки покидають. Ненавиджу це, понад усе. Тебе забуваю. Звички зникають. Віри тепер немає. Кохання вбиває. І допомоги вже не чекаю. Завжди щось втрачаю. Хтось уже добиває, не знаючи це. Можливо, шукала в цім світі святе, Та я не знала, що воно в мені є.
54
2
4392