Весілля
Під ногами стелиться вічність, Це є мій подарунок тобі. Буття наші зміняться в ніч цю, Змигнують перснем на твоїй руці. Ти моя наречена. Сьогодні. Ну, а я наречений тобі. Не дивися на те, що живу я, У гнилій дерев'яній труні. Буття наші зміняться в ніч цю, Бо життям це навряд чи назву. Під ногами простелю я вічність, Із собою у гріб заберу.
2020-05-24 19:17:59
4
0
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6804
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16920