Весілля
Під ногами стелиться вічність, Це є мій подарунок тобі. Буття наші зміняться в ніч цю, Змигнують перснем на твоїй руці. Ти моя наречена. Сьогодні. Ну, а я наречений тобі. Не дивися на те, що живу я, У гнилій дерев'яній труні. Буття наші зміняться в ніч цю, Бо життям це навряд чи назву. Під ногами простелю я вічність, Із собою у гріб заберу.
2020-05-24 19:17:59
4
0
Інші поети
Palak Verma
@PalakVerma
سٰـآيْ
@saejinee_exo
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6495
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13249