Вона
Юліана
Любить росу із молоком, Живе десь скраю, за селом, Жахає поглядом своїм. Вночі додому йдеш один? А не боїшся, що на вбій Десь заволочить в тьмі нічній? Спочатку кішка, потім вовк Ти не затямив ще урок? Вона тобі не в ступі баба, А чорна хмара з лютим градом, Вона, як демон в людській плоті. Не заважай її роботі. Не заважай і не втручайся, Коли зустрінеш, не вагайся. Спіши додому...не барись. Чому стоїш? Мерщій замкнись. Хтось ходить попід вікна твої. На землю впали зла сувої. Ти не боїшся? Що? Заснув? Хтось відчиняє в дім засув. Її спинити неможливо, Це горрор фільм, лише наживо. Твоїх близьких уже немає. Лиш відьми сміх ядкий лунає.
2020-05-15 17:19:24
5
0
Інші вірші поета
Добре Демон Рідна Вишні
Інші поети
Anntuanetta
@Anntuanetta
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2283
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16600