Вона
Любить росу із молоком, Живе десь скраю, за селом, Жахає поглядом своїм. Вночі додому йдеш один? А не боїшся, що на вбій Десь заволочить в тьмі нічній? Спочатку кішка, потім вовк Ти не затямив ще урок? Вона тобі не в ступі баба, А чорна хмара з лютим градом, Вона, як демон в людській плоті. Не заважай її роботі. Не заважай і не втручайся, Коли зустрінеш, не вагайся. Спіши додому...не барись. Чому стоїш? Мерщій замкнись. Хтось ходить попід вікна твої. На землю впали зла сувої. Ти не боїшся? Що? Заснув? Хтось відчиняє в дім засув. Її спинити неможливо, Це горрор фільм, лише наживо. Твоїх близьких уже немає. Лиш відьми сміх ядкий лунає.
2020-05-15 17:19:24
5
0
Інші поети
Алина
@Alina_Krasnobaeva_
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2449
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1793