Вона

Юліана

Любить росу із молоком, Живе десь скраю, за селом, Жахає поглядом своїм. Вночі додому йдеш один? А не боїшся, що на вбій Десь заволочить в тьмі нічній? Спочатку кішка, потім вовк Ти не затямив ще урок? Вона тобі не в ступі баба, А чорна хмара з лютим градом, Вона, як демон в людській плоті. Не заважай її роботі. Не заважай і не втручайся, Коли зустрінеш, не вагайся. Спіши додому...не барись. Чому стоїш? Мерщій замкнись. Хтось ходить попід вікна твої. На землю впали зла сувої. Ти не боїшся? Що? Заснув? Хтось відчиняє в дім засув. Її спинити неможливо, Це горрор фільм, лише наживо. Твоїх близьких уже немає. Лиш відьми сміх ядкий лунає.

2020-05-15 17:19:24

Інші вірші поета

Весілля 3 Відьма Демон

Інші поети

Людмила Панчук

@lyudmila_panchuk

آنسة سلحفاة ( سولكاتا)

@sulcata

JESS Rose fortune

@rosefleurfortune

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16475

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

2487