Відьма
Юліана
Гуляла дівчина по лісу, Знайшла будинок не простий. Постукала й зайшла у хижку, Побачила: він був пустий. Заглянула в одну кімнату, Помітила портрет висить, Пішла, щоб ближче роздивитись. Замкнувся вхід за нею вмить. Вона кричала, дерла стіни, Хотіла вийти звідтіля. Це був будинок злої відьми. Її ж чекало забуття. Знайшли її раненько-вранці. В тому будинку, у кімнатці, Та закривавлений наряд Звершила відьма свій обряд.
2018-07-02 09:49:28
8
0
Інші вірші поета
Вона Демон 4 Добре
Інші поети
Aila
@aila4u
Керол
@Carol_Lane
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
44
3
865
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
101
8
11840