Відьма
Юліана
Гуляла дівчина по лісу, Знайшла будинок не простий. Постукала й зайшла у хижку, Побачила: він був пустий. Заглянула в одну кімнату, Помітила портрет висить, Пішла, щоб ближче роздивитись. Замкнувся вхід за нею вмить. Вона кричала, дерла стіни, Хотіла вийти звідтіля. Це був будинок злої відьми. Її ж чекало забуття. Знайшли її раненько-вранці. В тому будинку, у кімнатці, Та закривавлений наряд Звершила відьма свій обряд.
2018-07-02 09:49:28
8
0
Інші вірші поета
Добре Вона Рідна 1
Інші поети
Ally San
@allysan1210
Kira Snow
@FallingSnow119
Схожі вірші
Всі
Why?
Лунная Лапа
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
9248
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16714