5
Розкажи мені казку, та таку, щоб хотілося слухать та слухать. Заспівай мені пісню, та таку, що до радості душу зведе. Намалюй мені птаху, та таку, щоб крилом заховала від смутку. Прочитай ті рядки, що заставлять повірить у щиру любов. Заховай від тривог, тих, що ходять слідом за мною. Забери кудись геть, де немає печалі та бід. Заступи мня стіною, од вітрів розлуки. Прибери той замет, що душу мою холодить. Розкажи мені казку, та таку, щоб брехнею не було і чути. Заспівай мені пісню, та таку, щоб зглушила крики в мені. Намалюй мені птаху, та таку, що понесе у даль мою муку. Прочитай ті рядки, що заставлять крізь час тебе не забуть.
2019-02-02 19:44:04
2
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
1985
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1315