тиша спалахів
bandagemaniac
хотілось би тобі запропонувати— ночами за зірками спостерігати. та відповідь гадаю ясна, моя надія вже погасла.. ✮ теплом обіймів огорнути,~ допомогти тобі заснути. це мої сни та й годі— милуватись твоїй вроді.. ★ можливо шанс ще є у нас, не згаємо увесь цей час. хоч то усе мої лиш втіхи, життя без тебе — останні вдихи.. ☆ піди зі мною ти хоч раз, мені вистачить пара фраз. навіть якщо потону від низ,.. не хочу щоб твій голос втих.. ✮ у відчаї дала б питання, тобі вночі я на прощання.. відповіді вже не треба, її дадуть зірки з неба. ★ навіть зірки, й ті не знають.. або.. від мене все ховають.. ☆ 30.03.24
2024-04-07 18:50:54
2
0
Інші вірші поета
stay заплямований оберемок загублені слова 15. раз листопад
Інші поети
Де Лайт
@fosfadok
Схожі вірші
Всі
Дозе с любовью))
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Прошу не уходи , Ты луч ,что красит день всех Как тяжело так просто отпустить , Твой свет от шоколад творений Ты весела всегда ,поддержишь если грустно Всем здесь стала важна И в тоже время согреешь теплотою гнусно На аве так няшна с котейками мимишна , С улыбкою ясна й не будет так прывична ! Мне грустно без тебя , хорошая зайчуга !! Я ж буду так скучать за твоими стишками , Что даришь всем сполна С любовью й ораматом тепловой ласки :) Оть доброты твоей Сб стал радостью излучен :) Ведь многим принесла Частичку доброты с улыбочкой уюта лучик 🌹 (( 🍫✨🌹💕)) P.s: Посвященно Дозе с любовью от Морки 💕🍫))) ( Одна и единственная на Сб Шоко-котейка ,что поднимает настроение другим своим позитивным настроением 🍫💕)) https://www.surgebook.com/alievaelmira/blog/ejk3a46
42
40
2629
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11353