заплямований оберемок
☆
тихий холод по спині,
твої слова були невинні.
непорозуміння двох пекло,
зарізаємо ще глибше скло.
а якщо помилка ця даремна?
ми все ще любим до самого неба.
у спогадах топимся не перший день,
чому не повернемо той шарм пісень?
вечером з тобою дим вдихаю
а разом з ним почуття ковтаю.
та хіба це має сенс?
наш зв'язок не зовсім змерз.
кров зігріває таші тіла,
та, що обєднала нас того дня.
не змиритися мені з усім ніяк.
як жити без тебе? я ж не одинак.
гадала я що вже не любиш,
і цим все більше мене мучиш.
про мене думала ти теж,
що любов моя досягнута меж.
жодна з нас не знала правду,
все шукали у почуттях зраду.
навіщо ж ти тоді збрехала?
а я? чому я лише мовчала?
холодна ніч, навколо темно,
кінець поставлений даремно.
та зрозуміли ми напевно,
що з'єднані ми є душевно.
☆
2025-01-31 08:50:56
0
0