НЕ ТАКИЙ

Квіла Безодня

Ти не такий У тебе чотири личини на кожен мотив Вчитуйся чіпко бо може спричиниш прокислих іроній аби не зійти З крісла Наче дроти Сновидять агоніями гіркоти в порожнечі бемолями викривлені голі Коли попросив калабмурних напостити в простір посттворів Гомону шмат Ти не такий Потому забракло хвилини на творчий твій хват На залатані фори Ті хворобливі твої забаганки щоранку що ми обговорюєм Мав би коханкою То ж обіцяв удвох піти вгору фантасмагорії десь опинитися там де ніхто б не шукав Де ніщо не спотворює Невже не цікаво А підсовуєш каву Ти не такий Як очікував кожен кого не зустрів ти Кого не впіймав своїм гострим говором своїм млосним норовом Із нуару Я Би не мала вживати пігулок із слів, що оманять немов павуки моїх мрій Коридором ілюзій

2023-09-28 11:50:06

0

Схожі вірші

Всі

Моє диво

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno

46

5

1418

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

84

2

3940