ІНАКШЕ ДУМАТИ
Поетичний розлад, безлад, напіврозпад. Ні пігулки смак, ні перевірки потьм’янілих губ на щирість Ментальну. Хто ти без поезії? Трясеться, трясця, серце, мнеться на біти, Та сунеш далі, Бо обріс корозією деградації, що шкварить, як труси на шиї із естетики шитпостингу, Інновативно, Сам став, як той попіл в вазі із віршів, Котрої вже й нічим не склеїш. То ж, оревуар і браво! Нескандальний пафос. “Обережно покладіть усе, що в голові в вас, на підлогу й відійдіть на три кроки назад” Потрапив в несвідоме. Як не дивно, перезавантажив сприйняття під кайфом вражень Важелем надбитих автостанцій. Рівнозначний метод. Взагалі, навіть для тебе ступінь розкриття оригінальності… Кінцем Віддай лаконіку. Амінь у скроню підфантомністю причин Інакше думати. Полишиш напівмертве тіло, що стікає порожнечею картин На точці танцю: Неоандеграунд, Бо спочатку треба розмовляти “нормально”, Бо нормальність free, а девіації - то рівень. Не існує навіть в цій реальності нікого з напівпір’я чи ворони, чи оси Асоціацій. Це психоделічний плагіат з маніпуляціями маси Лихом рефлексіями. Один в один Твої думки - то копія, роздерта на вареник. Кожен має мати назву. Без збою. Все це один файл, розкиданий по папкам, що вдають із себе унікальних. Вся уява - це ти. Пиши. Натисни кнопку, активуйся. Так просто залишатися собою.
2023-09-28 11:54:19
1
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Марі Жаго
Обережно покладіть все що в голові...🔥🔥🔥😄
Відповісти
2024-05-12 17:21:49
Подобається
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11509
Unbreakable heart
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
14350