ІНАКШЕ ДУМАТИ
Поетичний розлад, безлад, напіврозпад. Ні пігулки смак, ні перевірки потьм’янілих губ на щирість Ментальну. Хто ти без поезії? Трясеться, трясця, серце, мнеться на біти, Та сунеш далі, Бо обріс корозією деградації, що шкварить, як труси на шиї із естетики шитпостингу, Інновативно, Сам став, як той попіл в вазі із віршів, Котрої вже й нічим не склеїш. То ж, оревуар і браво! Нескандальний пафос. “Обережно покладіть усе, що в голові в вас, на підлогу й відійдіть на три кроки назад” Потрапив в несвідоме. Як не дивно, перезавантажив сприйняття під кайфом вражень Важелем надбитих автостанцій. Рівнозначний метод. Взагалі, навіть для тебе ступінь розкриття оригінальності… Кінцем Віддай лаконіку. Амінь у скроню підфантомністю причин Інакше думати. Полишиш напівмертве тіло, що стікає порожнечею картин На точці танцю: Неоандеграунд, Бо спочатку треба розмовляти “нормально”, Бо нормальність free, а девіації - то рівень. Не існує навіть в цій реальності нікого з напівпір’я чи ворони, чи оси Асоціацій. Це психоделічний плагіат з маніпуляціями маси Лихом рефлексіями. Один в один Твої думки - то копія, роздерта на вареник. Кожен має мати назву. Без збою. Все це один файл, розкиданий по папкам, що вдають із себе унікальних. Вся уява - це ти. Пиши. Натисни кнопку, активуйся. Так просто залишатися собою.
2023-09-28 11:54:19
1
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Марі Жаго
Обережно покладіть все що в голові...🔥🔥🔥😄
Відповісти
2024-05-12 17:21:49
Подобається
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1412
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
1973