متعبة
اشعر بلخنقة في قلبي اشعر بالم بين اضلعي اريد ان ادفن نفسي فقط بين تلك القبور بعيدة جدا عن كل هذا العالم، واتوقف عن الشعور بالاكتئاب واصطناع الابتسامة لاسعاد الاخرين، لست سعيدة انا اشعر بلظلام يغطي داخلي مجددا وكل تلك الافكار في عقلي تولم راسي كالمجانين، فقدان الشغف في هذا العالم اصبح شي عادي ومنسي بلنسبة لي لاني لا اعرف كيف اوقف كل تلك الاصوات داخل وخارج عقلي وهم يستمرون في جعلني انهار مجددا بلا توقف انا خائفة جدا انا غاضبة جدا انا حزينة جدا انا اريد السعادة ان تنتقم من الاخرين بينما اجلس خلف الامل او ما تبقى منه منتظرة ان يحين دوري لا اعرف كم ساستمر لا اريد ان اتجاهل الجميع بعد الان ولا اريد المزيد من اثار الخدوش على معصمي ولا على جسدي من الاخرين او اسوء من نفسي بينما احبس نفسي في درع الشجاعة وانا غارقة في دموع الياس من الداخل لم اعد استطيع التحمل اكثر قساوة هذا العالم لم يبقى لدي الكثير لاخسره بلفعل انا متعبة حقا احتاج راحة!!
2021-10-16 18:53:07
2
0
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
13169
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
3360