друже!
Блакитноока
слухай, а ти ще не забув? мій друже, пам'ятаєш ще? поки наш поїзд не прибув, поки життя проживаємо краще, поки сенс ти зі мною збагнув мій друже, ти ще тут? найважче — обидві сторони медалі, зрозуміти б, який правильний маршрут, зрозуміти б, що чекає далі, зрозуміти б, аби не зайти у глухий кут, мій друже, як важко не здаватися, і що б там не було — нас знайде щастя, і що б там не було — варто без надії сподіватися, і що б там не було — поруч твоє зап'ястя, і що б там не було — так важливо усміхатися ©solenka
2021-12-25 18:33:48
10
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Блакитноока
дуже дякую! тішуся, що подобається!
Відповісти
2022-01-02 20:45:14
Подобається
Інші вірші поета
Осінь Я, ти і наше щастя п р и р е ч е н і поміж картин
Інші поети
Mateo Torres
@mateo_adrian
Хонна
@Magistr_Honna
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11406
Чуточку внимательней
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
1967