Вірт чи реал?
Блакитноока
А за вікном литиме дощ, Сіре небо затягнеться хмарами, А за столом сидітимеш ти, Поруч лежатиме червоний блокнот. А ти писатимеш нову історію, Повну емоцій живих. Кожне слово, рядок, строфа, будуть наповнені сенсом. "Жити/ померти? Впасти чи встати?" — з'являтимуться чорні символи на листку твоєму. А ти вкотре потрапиш в незвіданість... Не відрізниш тепер вірт від реалу. © Блакитноока
2021-04-11 18:37:50
14
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Блакитноока
дякую!
Відповісти
2021-05-04 04:51:00
Подобається
Інші вірші поета
Наворожила в е с н а Недосказ Чекати/писати/кохати
Інші поети
Viksss
@viktoryyy
kply
@kply
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
3182
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2523