Вірт чи реал?
Блакитноока
А за вікном литиме дощ, Сіре небо затягнеться хмарами, А за столом сидітимеш ти, Поруч лежатиме червоний блокнот. А ти писатимеш нову історію, Повну емоцій живих. Кожне слово, рядок, строфа, будуть наповнені сенсом. "Жити/ померти? Впасти чи встати?" — з'являтимуться чорні символи на листку твоєму. А ти вкотре потрапиш в незвіданість... Не відрізниш тепер вірт від реалу. © Блакитноока
2021-04-11 18:37:50
14
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Блакитноока
дякую!
Відповісти
2021-05-04 04:51:00
Подобається
Інші вірші поета
покоління битих колін Щастя, ти де? т у р и с т А пам'ятаєш?
Інші поети
Juli Pencil
@Juli_Pencil
Cang
@Raf_Cang
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3601
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
130
26
4633