Вірт чи реал?

Блакитноока

А за вікном литиме дощ, Сіре небо затягнеться хмарами, А за столом сидітимеш ти, Поруч лежатиме червоний блокнот. А ти писатимеш нову історію, Повну емоцій живих. Кожне слово, рядок, строфа, будуть наповнені сенсом. "Жити/ померти? Впасти чи встати?" — з'являтимуться чорні символи на листку твоєму. А ти вкотре потрапиш в незвіданість... Не відрізниш тепер вірт від реалу. © Блакитноока

2021-04-11 18:37:50

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Блакитноока

дякую!

Відповісти

2021-05-04 04:51:00

Подобається

Інші вірші поета

Я напишу тобі листа Кохаю друже! н е с у д и л о с ь

Інші поети

Doesnt Matter

@Doesntmatter

Rodrigo Crespo

@rodrigo_crespo

Fatima Arif

@FA_Arif

Схожі вірші

Всі

Мої слова

Ай

Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.

4002

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

1327