з чистого аркуша
Блакитноока
Почати з чистого аркуша, заховавши чорну валізу на довгі роки? Принишкла зранена душа, загубилися у відчаї рідні пороги. Не чути більше співу солов'я — лиш тиша, болять від сліз вже щоки. Бігти вперед чи дати відкоша? Подумать не могла, що від кохання стільки мороки. Утікати від себе чи вірити у краще? Перебувати в лабіринті подій, може, хоч ти допоможеш мені, доще? Або ж досі залишуся у межах власних нездійсненних мрій. © solenka
2021-08-16 11:59:21
9
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Дівчина Осінь
😍😍😍
Відповісти
2021-08-16 16:48:05
Подобається
Блакитноока
@Дівчина Осінь ❤️❤️
Відповісти
2021-08-16 18:49:55
Подобається
Інші вірші поета
Чекати/писати/кохати нумо божеволіти? Чаю? Щастя, ти де?
Інші поети
Bint __Abdoolrahman
@bint_abdoolrahman
Lady K
@lady_k
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2599
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
4022