т у р и с т
порожні вулиці міста,
ніхто не зустрічає туриста,
він ще пам'ятає її вуста
і того останнього листа,
у руках червоні буси з її намиста.
часу не вернути — її не забути,
він колись хотів купити отрути,
та голос її хотів вкотре почути,
десь у пам'яті спільні знимки переглянути,
бо без неї почав в'янути.
І той злощасний будинок,
навколо нього мільйони стежинок,
пригадує свій клятий вчинок,
який утворив між ними надто багато тріщинок,
зійшли зі спільних сходинок.
він уже біля її хатини,
заплетеної у павутини,
значить, нема більше дівчини,
дверей туристу не відчине,
навіщо ж було повертатися до рідної країни?
by s_olenkaaa_
2021-07-15 18:51:05
8
0