У чому суть? (2017)
У чому суть життя земного? - Банально Вас спитаю. Нема ні каплі в тім складного, Щоб хтось сказав: "Не знаю". . Та все ж знайдуться унікали Із хибними знаннями, Котрі у статках суть вбачали І жили геть без тями. . Для когось суттю є розваги, Комусь - на все начхати, А в когось вистачить відваги, Щоб їсти лиш і спати. . Та все це хибне, помилкове, Не в цьому суть наземна, Потрібне мислення здорове, Щоб жити недаремно. . Усе насправді дуже просто: Вкладай в роботу душу, Кар'єрного добийся росту, Не бійся слова "мушу!". . Не стій на місці без потреби, Шукай свої таланти, Вони даровані нам з неба, Скоріш розв'язуй банти! . Працюй, учися, дізнавайся, Допоки маєш силу, І при падіннях підіймайся, Не рий собі могилу. . Шануй гарненько батька й мати, Постав за ціль уявне, А також вірно вмій кохати, І бережи наявне! . Відкинь ненависть, зло, рутину, Життя лиш раз дається, Тож спробуй бути як людина, І суть твоя знайдеться.
2020-04-25 10:45:44
2
0
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
13137
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
3356