2020-ий
2020-ий ломить кості. Заходьте, святі, в гості, Забирайте й виносьте тіла Тих, кого з нами нема. Одного забрала епідемія, Другого війна, Третій вийшов в магазин Й досі нема. Тут відмінки байдужі: Це «він» чи «вона». Смерть не перебирає, Стирає з пам’яті Букви, цифри Й імена. Затерти контакти Не підніметься рука, Видалити з мережі?! Не свої слова. Про те що: Ми ті, Що ходять по межі, Ми ті, Що ще живі, …Ми ті, Що не сліпі, А може, і «ні»?! Бо не помічаємо іншого І серця його стук. В когось болить… Десь там, Десь тут, Тук-тук 2020-ий Раз. Ще раз… 2020-ий ломить кості, Заходьте, святі, в гості, Забирайте й виносьте тіла, Тих, кого з нами нема. © Богдан Кухта 2020 #poetry, #Поезія
2020-11-03 22:59:45
0
0
Схожі вірші
Всі
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8310
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1804