2020-ий
2020-ий ломить кості. Заходьте, святі, в гості, Забирайте й виносьте тіла Тих, кого з нами нема. Одного забрала епідемія, Другого війна, Третій вийшов в магазин Й досі нема. Тут відмінки байдужі: Це «він» чи «вона». Смерть не перебирає, Стирає з пам’яті Букви, цифри Й імена. Затерти контакти Не підніметься рука, Видалити з мережі?! Не свої слова. Про те що: Ми ті, Що ходять по межі, Ми ті, Що ще живі, …Ми ті, Що не сліпі, А може, і «ні»?! Бо не помічаємо іншого І серця його стук. В когось болить… Десь там, Десь тут, Тук-тук 2020-ий Раз. Ще раз… 2020-ий ломить кості, Заходьте, святі, в гості, Забирайте й виносьте тіла, Тих, кого з нами нема. © Богдан Кухта 2020 #poetry, #Поезія
2020-11-03 22:59:45
0
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1731
Forgiveness
If it wasn't for you, I would have fought the wall to the pain. If you weren't mine, I'd die every night from losing blood. If it wasn't for your faith, I'd have given up a long time ago. If it were my will, I would stay with you forever. If you'd gone, I'd have been the old emptiness. You would have taken my heart, and instead of it there was an empty aperture. If it wasn't for you, I'd blazed in forgiveness. Would have burned to ashes, until ground, I would have until the last healing.
60
4
8012