2020-ий
Богдан Кухта
2020-ий ломить кості. Заходьте, святі, в гості, Забирайте й виносьте тіла Тих, кого з нами нема. Одного забрала епідемія, Другого війна, Третій вийшов в магазин Й досі нема. Тут відмінки байдужі: Це «він» чи «вона». Смерть не перебирає, Стирає з пам’яті Букви, цифри Й імена. Затерти контакти Не підніметься рука, Видалити з мережі?! Не свої слова. Про те що: Ми ті, Що ходять по межі, Ми ті, Що ще живі, …Ми ті, Що не сліпі, А може, і «ні»?! Бо не помічаємо іншого І серця його стук. В когось болить… Десь там, Десь тут, Тук-тук 2020-ий Раз. Ще раз… 2020-ий ломить кості, Заходьте, святі, в гості, Забирайте й виносьте тіла, Тих, кого з нами нема. © Богдан Кухта 2020 #poetry, #Поезія
2020-11-03 22:59:45
0
0
Інші вірші поета
30 років ? Крапля крові Відпусти
Інші поети
Ren
@Panda_4010
Ail
@ail_bookworm
Схожі вірші
Всі
Пиріг із медом (UA)
Ай
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
3236
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4508