Крапля крові
Богдан Кухта
Я взяв краплю своєї крові, Розклав її на молекули і атоми. Хто ми з вами у цьому давньому місті? Нащадки возвелителів, тиранів, диктаторів? Ми - виживші, Ми - доживші, Пережитки не дожатої епохи. Рефлексуємо Й щось пишемо Українською. І це уже було. Язиком, Наречеєм. І це усім на зло. Прямісінько у корпус, Ударом з правої. Попав чи пронесло? Хотів би, щоб боліло Від усвідомлення, Від переосмислення. Історії продажних Та запроданих, не наших й не чужих Героїв. Де правда в цьому світі? Хто поміняв слова? Поетів Вже немає. Вони - розстріляні. Їх палітурки чорні, Темні, мов смола. Уже в макукулатурі. Їх здали наші. Наші!.. Може, навіть я В котромусь із житів Продав своє ім`я. За кусень хліба І червоного вина, За упокій. Мій, Боже, Не рухай кров, Не причащай Петра. Спитай, чи хочуть вони В рай? Їм жити б ще на цій землі. Для чого ти Їм дав вірші? 16.09.2021 © Богдан Кухта #Poetry, #Поезія
2021-09-16 20:19:56
1
0
Інші вірші поета
Відпусти Коріння Написав два Напиши мені вірш
Інші поети
Nazar Pytsyk
@bez_talanta
Beautifulinwhite
@Beautifulinwhite
Схожі вірші
Всі
Unbreakable heart
B I
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
14111
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3025