Крапля крові
Я взяв краплю своєї крові, Розклав її на молекули і атоми. Хто ми з вами у цьому давньому місті? Нащадки возвелителів, тиранів, диктаторів? Ми - виживші, Ми - доживші, Пережитки не дожатої епохи. Рефлексуємо Й щось пишемо Українською. І це уже було. Язиком, Наречеєм. І це усім на зло. Прямісінько у корпус, Ударом з правої. Попав чи пронесло? Хотів би, щоб боліло Від усвідомлення, Від переосмислення. Історії продажних Та запроданих, не наших й не чужих Героїв. Де правда в цьому світі? Хто поміняв слова? Поетів Вже немає. Вони - розстріляні. Їх палітурки чорні, Темні, мов смола. Уже в макукулатурі. Їх здали наші. Наші!.. Може, навіть я В котромусь із житів Продав своє ім`я. За кусень хліба І червоного вина, За упокій. Мій, Боже, Не рухай кров, Не причащай Петра. Спитай, чи хочуть вони В рай? Їм жити б ще на цій землі. Для чого ти Їм дав вірші? 16.09.2021 © Богдан Кухта #Poetry, #Поезія
2021-09-16 20:19:56
1
0
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3246
Присвячую
Присвячую тобі вірші українською, Бо не знаю, якою мовою висловлювати свої почуття. Хоча, для тебе, мабуть, краще російською, Але я вірю: зрозумієш і так. Бо коли ми зустрінемось, важливим буде лиш погляд: Серце не потребуватиме слів, Йому буде байдуже звідки ми родом, Навіть, якщо з ворожих країн.
73
4
4197