... Спробуй ще...
Ти питаєш себе: Ну, що ж тобі робити, Коли не Можеш зібрати пазл? Коли не Склеїти вазу? Коли не Відновити Пошкоджені файли? Зачекай, Зажди, Спробуй ще... Від інших лише насмішки і кпини - Не оголюй спини. Зачекай, Зажди, Спробуй ще... Поціль в середину, Не вбивши дитину В собі. Для чого тобі Усі Ті Зауваження? Зачекай, Зажди, Спробуй ще... Можливо, вже досить Колекціювати дурниці? Зачекай, Зажди, Спробуй ще... Скільки говорити одне і те ж, Коли вже до тебе дійде? Зачекай, Зажди, Спробуй ще... Пробуй, Пробуй І не зупиняй- ся. 14.01.2022 © Богдан Кухта
2022-01-14 20:04:01
2
0
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2581
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5257