... Спробуй ще...
Богдан Кухта
Ти питаєш себе: Ну, що ж тобі робити, Коли не Можеш зібрати пазл? Коли не Склеїти вазу? Коли не Відновити Пошкоджені файли? Зачекай, Зажди, Спробуй ще... Від інших лише насмішки і кпини - Не оголюй спини. Зачекай, Зажди, Спробуй ще... Поціль в середину, Не вбивши дитину В собі. Для чого тобі Усі Ті Зауваження? Зачекай, Зажди, Спробуй ще... Можливо, вже досить Колекціювати дурниці? Зачекай, Зажди, Спробуй ще... Скільки говорити одне і те ж, Коли вже до тебе дійде? Зачекай, Зажди, Спробуй ще... Пробуй, Пробуй І не зупиняй- ся. 14.01.2022 © Богдан Кухта
2022-01-14 20:04:01
2
0
Інші вірші поета
Коронавірусна скоромовка #### Напиши мені вірш Дядечко Час
Інші поети
somewhere
@somewhere
TEJA
@TEJA
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5321
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
6008