Єва (кінець) 12
Сніданок з Едемом
(18+)
Без тебе в повітрі немає кисню Я рахую літери щоб підібрати правильні фразеологізми Щоб описати твою красу не хватить слів. З тобою роки йдуть як секунди. Ти зібрала моє серце як дитячий конструктор. Я поклоняюсь твоїй ніжності і беззахисному погляду. Що таке любов? - а дійсно Ми жили удвох і нам не вистачало місця. В ночі холод, ми в одному ліжку грілися. Будемо чесними - в мене було більше сили Та я так і не зміг кинути, Ти за нас обох це зробила. Тільки твій голос міг мене заспокоїти Я намотаю сиве волосся навколо сталевої голки Кохання палке, очі горять мов сухі палки. Я збитий з толку, останні слова - скоромовка Я не зміг розібрати слова, як і той складний пазл Моя тяжка іронія змішалась з твоїм провокаційним сарказмом Я би зараз не відмовився від напасу Досить потрапляти в пастки Чим вище лечу, тим болісніше буде впасти. А ти солодка всюди, мов пудра Дурна розмова - ти мудра. Якщо пішла для чого залишила куртку?
2023-12-14 15:58:54
1
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Н Ф
Чуттєво. Якщо "залишила куртку", можливо, ще не все втрачено😉
Відповісти
2023-12-14 20:09:32
Подобається
Сніданок з Едемом
@Н Ф дякую. А раптом їй подобається холод?)
Відповісти
2023-12-26 08:29:50
Подобається
Н Ф
@Сніданок з Едемом Холод мало кому подобається)
Відповісти
2023-12-26 12:27:03
Подобається
Інші вірші поета
Єва 6 Вірші Світанок Вершник війна 11 жовтня 2018 року
Інші поети
Adara Halley
@adarahalley
Princess Girl
@Princess_life
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2740
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2357