Єва (кінець) 12

Сніданок з Едемом

(18+)
Без тебе в повітрі немає кисню Я рахую літери щоб підібрати правильні фразеологізми Щоб описати твою красу не хватить слів. З тобою роки йдуть як секунди. Ти зібрала моє серце як дитячий конструктор. Я поклоняюсь твоїй ніжності і беззахисному погляду. Що таке любов? - а дійсно Ми жили удвох і нам не вистачало місця. В ночі холод, ми в одному ліжку грілися. Будемо чесними - в мене було більше сили Та я так і не зміг кинути, Ти за нас обох це зробила. Тільки твій голос міг мене заспокоїти Я намотаю сиве волосся навколо сталевої голки Кохання палке, очі горять мов сухі палки. Я збитий з толку, останні слова - скоромовка Я не зміг розібрати слова, як і той складний пазл Моя тяжка іронія змішалась з твоїм провокаційним сарказмом Я би зараз не відмовився від напасу Досить потрапляти в пастки Чим вище лечу, тим болісніше буде впасти. А ти солодка всюди, мов пудра Дурна розмова - ти мудра. Якщо пішла для чого залишила куртку?

2023-12-14 15:58:54

1

3

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

Н Ф

Чуттєво. Якщо "залишила куртку", можливо, ще не все втрачено😉

Відповісти

2023-12-14 20:09:32

Подобається

Сніданок з Едемом

@Н Ф дякую. А раптом їй подобається холод?)

Відповісти

2023-12-26 08:29:50

Подобається

Н Ф

@Сніданок з Едемом Холод мало кому подобається)

Відповісти

2023-12-26 12:27:03

Подобається

Схожі вірші

Всі

Неловкость в улыбке рассвета

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...

39

2

2464

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

42

3

1115