За вікном
Я сиджу за столом серед немитої посуди, Поки за вікном гуляють життєрадісні люди. Хтось просто стоїть, а хтось курить, Це їх діло, вони мене не хвилюють. Мене чекають вже другу годину, А я вийти не можу, забув половину себе на вокзалі. Де гроші міняв я, Під звуки зозулі, Страждав, ля. Самотній, покинутий, нікому не треба. Я з людини розумної перетворився в амебу. Я з дитини слухняної мріявши в небо Втратив її, як втратив батьків. Друзі, мене чекали, чи римованих слів?
2019-11-16 18:35:35
2
0
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
2752
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3353