Єва 4
Я бачив тебе тою зимою, Червоні щічки не від холоду, А від мого на тебе погляду, Ти була моєю долею, Ще за довго до Ковіду. Мій сон про тебе, Після нього починає параноїти Міг померти я та чому це ти? Несправедливо. Тепер я зраджую їй з оксітоцином На тій самій місцині, Де вона останній раз дихала. Ми скоро побачимось, Та це не побачення Я скажу світу допобачення. Яке до біса навчання? Не уявляю. Депресія. Апатія. Холодна ванна. Плакати нормально.
2023-11-23 22:43:57
2
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Anataya Vella
💔
Відповісти
2023-11-30 16:58:10
Подобається
Сніданок з Едемом
Відповісти
2023-12-05 14:50:22
Подобається
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1285
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
2645