Unlike her

Catastrophe

I know that I was the one Because I know all the stars in the sky I know that I was special for you Because with me your sadness was dying I know that I was good for you Because you were smiling while looking in my eyes I know that with me you were new Because you were lying between my thighs Unlike her I was by your side… Unlike her I was looking into your eyes Unlike her I was so proud of you Unlike her I was growing with you… I know that I made you to feel young Because with me you were not afraid to take a risk I know that we were happy Because we were lying between the bricks I know that your tears were real Because you have told me stories that no one knew I knew that soon we will disappear Because the last time I left, you did not say “see you”… Unlike her I am being myself Unlike her I am not someone else Unlike her I was holding your hand Unlike her I was not refusing to have sex But you are still with her… You still prefer her… Maybe she is got something that I don’t have I guess now you don’t care Seems like you are somewhere With her...

2018-08-22 11:38:06

4

3

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

deadone

Even though i love this poem .... i can not like sonone elses pain but have my heart as it weeps with u through this poem

Відповісти

2018-08-23 05:22:33

1

Catastrophe

@deadone thank you 💙

Відповісти

2018-08-23 06:27:11

Подобається

JENOVA JACKSON CHASE

Damn

Відповісти

2020-03-10 07:59:02

1

Схожі вірші

Всі

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

52

3

1538

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

42

3

1042